Швітцер
Мої любі!
Я тільки щойно довідалася, що Ви написали нам кілька рядків. Нашу радість й уявити собі неможливо, ми дякуємо Вам від щирого серця за всі добрі речі. Минулу посилочку ми не отримали. От люба Ільзе через Твого любого можу Тобі сповістити, що вони здорові й перебувають в Лапаоґороті, це 30 км звідси. Ріка був минулого тижня тут, тітка там німецька перекладачка і мають право залишитися там. Рюкзак Тілії у нас украли, так що в неї мало речей. Продукти там дешевші, ніж тут, але все ж дорогі за нашими мірками. Тепер люди якщо й поступаються чимось, то тільки в обмін на щось. Якщо у Вас буде надійна можливість, то вишліть нам продуктів, а саме цукор, чай, солод, жир Франк, масло, сирокопчене м’ясо, варення, макарони, спирт, жир для взуття, мило, нитки, сірники, свічки, папір для цигарок, тютюн тут можна дістати, перець, кислоту й інше, що Вам ще спаде на думку. Щодо медикаментів, то йод, водень, гіпермангам, таблетки від жовчного болю та ін’єкції проти тифу для профілактики, тому що вже можна констатувати випадки тифу. Хінін та краплі від серця. Все інше про наше життя тут я писала Тобі через пана Л. Чому Міна нічого не пише? Як у неї справи, що робить Мірча? Я страшенно сумую за всіма. Всіх Вас цілує сумуюча Салі
P.S. Мюнцери ще в Ручінцю. Пан Мюнцер був цього тижня тут, вони всі разом із Салі Тернер здорові. Пару теплих шерстяних шкарпеток для Міхеля й черевики, ще не готовий спортивний костюм й пару рукавиць для мене, у мене, я думаю, вкрали.
Люба пані Доктор! Якщо у Вас буде можливість вислати щось сюди, прошу будьте такі ласкаві й дайте знати родині Шедль, що й для нас щось шлють, може, й доброго вина. – Велике спасибі й щирі вітання панові чоловіку Фани Ґлаубах