Шановний пане Ганеку!
Вас, певно, здивує, що я до сьогодні не писав, але у мене справді не було часу, тому що я витратив всі ці дні для того, щоб мені нарешті вдалося залишитися тут у Моґілау. Ми тут у великому цуресі, ціни зростають і хліб тут майже не дістати, а якщо дістати, то хліб чорний, як вугілля, коштує 500 лей, 40 гр масла – 300 лей, одне яйце – 24 лея, але цього теж не купити. Буває багато днів поспіль у нас у кімнаті немає ні шматочка хліба, тому що його не купити.
Тепер, любий пане Ганеку, я прошу Вас, якщо Ви можете вислати нам при нагоді деякі продукти, а саме: масло, цукор, 1 кг харчової соди,
декілька лимонів, кишенькові батарейки, кислоту, перець і, якщо можна, трохи варення. У мене є 12-14000 лей у Васіліу, якщо Ви можете, то заберіть їх і купіть мені за них названі вище речі. Половину нашого багажу ми загубили. Ваша сестра і швагро, які тут разом з нами, також загубили 15 із 16 пакетів, так що у них є тільки те, що надягнуте на них. Тепер, любий пане Ганеку, я попросив Вас, якщо Вам не неприємно, забрати у пана адвоката Бологи для мене 4000 лей і якщо він може, то просимо його допомогти нам більшою сумою, якщо ми здоровими переживемо все то я покрию все до останнього геллера та фенішки. Якщо Ви захочете відправити мені щось, то поцікавтеся у Ларіонеску
або у Бакулеану, швагра Мусіна. Завершую лист, найщиріше вітаючи Вас, Вашу дружину, сестру. Ваш Бендит
Пану
Адольфу Ганеку
Радауц