Оберіть свою мову

F-1061, inventar 1, dosar 2, 1-4 - ua

Скан листа з Трансністрії до Буковини, доставленого доктором Альбертом Тверсом

30/ХІ.
Мої любі!
Хочу спробувати, наскільки дозволять мені заціпенілі пальці, відправити Вам зв’язні, детальні новини. Наше життя тут покращилося в тому розумінні, що у нас є певні надії тимчасово залишитися на цьому місці, де ми перебуваємо, що нас не будуть гнати далі. Люди, у яких немає таких сподівань, уже божеволіють від страху, що їх поженуть далі. Дав би Бог, щоб наші сподівання справдились, тому що подальші гоніння означатимуть однозначну, ще й повільну та жахливу смерть від голоду, втоми та холоду. Картини, які ми бачимо щодня, вогняним грифелем залишаться в пам’яті тих, хто виживе, на все життя. Генія поета та письменника, якого милостиво обдарував Господь, непевно не вистачить, щоб зробити бодай начерк тієї блідої, здалека схожої на реальність картини горя та нещастя. Люди поважних соціальних верств, люди з найкращим матеріальним станом протягують волаючи свої руки, обезсилені та розпухлі від голоду та холоду, і просять подаяння. Про численних безіменних, які залишилися на цьому шляху страждань і щодня, зростаючи у кількості, залишаються, я не хочу й говорити. Лише безіменною сиротою дивишся на людей, що кульгають на своїх в’язанках, тісно пригортаючи до себе немовлят та маленьких дітей, проводять ночі у зруйнованих домах без вікон, щоб наступного ранку їх знову погнали на жахливий мороз. Відомий опис пекла Данте – лише подоба жахливої дійсності. У нас, зрозуміло, тільки відносно добра кімната, в яку ми поставили маленьку пічечку з жесті (200 рублів – 8000 лей). Поки топиш, то в кімнаті ще якось можна витримати, а Тончія має перевагу в тому, що, коли вона варить їжу, їй не потрібно видувати легені з цим незвичним «припічком». На щастя, ще на вокзалі в рідному місті Тончія добилася дозволу з’їздити назад у місто і взяти постільну білизну. Цю білизну ми не загубили, і тепер у нас є вся білизна, так що ми хоча б уночі можемо зігрітися. Тато має пухову ковдру зверху та знизу, так що він може потішити старі кістки. Ніч нескінченно довга. Навіть з початком сутінок не наважуєшся піти на вулицю, тоді запалюєш «кайнцль» (вату, на якій трохи олії), або, якщо пощастить і знайдеш трохи керосину, стареньку кухонну лампу, звичайно, без скла та пристрою для запалення, розпалюєш вогонь у бляшаній пічці, вариш вечірній чай, а потім йдеш в імпровізоване ліжко. Звичайно пічку ми можемо палити лише тоді, коли Тончія мусить щось варити, тому що ми не можемо дозволити собі палити її тільки заради тепла. Зараз це ще можна витерпіти, якось сяк-так, але я не знаю, що буде тоді, коли розпочнуться справжні морози, під 40º і більше, і коли будуть снігові заноси, про які розповідають тутешні. Але ми сподіваємося, що до тієї пори повернемося додому. Тончія і старий стогнуть і жаліються цілий день, не можуть звикнути. Я ще можу пристосуватися, дивлюся вниз, а саме, на нещасних, які уже зараз не мають, що їсти, не мають даху, і дякую Богові, що дружина та дитина не голодують і відносно не мерзнуть. Найлегше пристосуватися, звичайно, дитині: граючись з іншими дітьми вона може навіть сміятись та співати. Дитина, яка взагалі не усвідомлює свого жахливого стану. Однак вона дуже погано виглядає, всі суконки їй завеликі й висять на ній. Вона страшенно страждає від нудьги, позбавлена всього.

6/ХІІ 41.
Мої любі!
Я хотів описати Вам детально деякі епізоди нашого життя, оскільки такі епізоди висвітлюють наше життя набагато чіткіше, ніж зможе найімовірніший опис. Мені завадили минулого разу написати, цим часом я написав невеликого листа Вам і листа Кармі, і не буду продовжувати неприємний опис тутешніх стосунків, тому що цим часом відбулися такі важливі події, на які я мушу відреагувати і дати відповідь Вам. На сьогодні ми отримали такі суми грошей: 50000 Міл + 2800 Соніна + 1500 Сон + 10000 Сон + 2500 Сон, отже, разом 50000 Міл і 16800 Соніна. Від Рата з Мог. одного дня я отримав листа, в якому він сповістив мені між іншим, що він за «домовленістю» відправить мені половину отриманих продуктів і мезимів, і щоб я дав «частину» пані Наґлер, отже, родичам Мешуліма. Якою повинна бути ця «частина», він не написав. Пані Наґлер також сповістила нас,

Скан листа з Трансністрії до Буковини, доставленого доктором Альбертом Тверсом

 

що її швагро наказав їй звернутися до нас стосовно грошей. Оскільки у мене не було прямого наказу від Тебе, я не дав їй нічого з названих вище сум – вона нічого й не вимагала. З останньої збірної посилки вона отримала 8000 Соніна, які я, зрозуміло, видав без затримок. Усі суми без винятку було видано за списком тим, хто мав право, так що ці суми – окрім тих внесків, що були передбачені для нас – у нас не залишились. Чоловік, який безпосередньо був у мене, а потім поїхав до Вас, пізніше знов був у нас, передав нам листа і сповістив, що у нього нібито 2 коробки для нас, які він принесе через 2-3 дні. З того часу минуло більше тижня, але він не показувався. Я дуже-дуже боюся, що ці речі загублені. Тончія хоче подзвонити в служби, але я поки що стримую її. Вашу першу посилку, про яку я згадував у минулому листі, ми також не отримали. Від Кармі ми отримали 10 000 міл. і посилку. Ця посилка також лежить поки що у Могі, не могли забрати її дотепер. Сьогодні отримали як бомбу Твого листа від 2/ХІІ. Про таке рішення проблеми ми не думали й уві снах. Я сподіваюся, що вдасться зробити все легально, і стримуюся від такої пригоди. Це мені не до смаку, це спричинило б величезну бурю того ж таки дня в цьому маленькому містечку, в якому зібралися майже всі люди з рідного краю. Листа нам особисто передали, а Твоя надійна особа ще не з’являлася. Я думаю, що Тата без жодних міркувань погодився б на Твою пропозицію. Зовсім інакше це виглядає, коли йдеться про всю родину. У будь-якому випадку, ми ще не погодилися, міркуємо та жваво обговорюємо Твою пропозицію. Повторюю, що листа нам передала не Твоя надійна особа, а звичайний кур’єр, який піклується про передачі між Мог. та цим місцем. Я чув і знаю, що цьому кур’єру передали ще одну записку для мене; кур’єр цю записку загубив. Я не знаю, хто передав кур’єрові лист, а хто записку. Кур’єр сказав лише, що той бігун, який приніс йому листа до Мог., вимагав від нього 100 лей для Лауфера. У посильного було багато листів, і винагорода була поділена між усіма адресатами. Тепер я не знаю, чи цей посильний – той самий чоловік, про якого казав Ти. Твоя новина, що Поп поводився пристойно, була нам справжньою радістю, як Ти можеш собі уявити. Кармі розповіла й про подробиці? Вона має усі медикаменти? Альфозан і карілли? Супроводжувач Кармі лишився у квартирі прослідкувати за нею. Оскільки він сам запропонував залишитися у квартирі і запевнив, що з квартири нічого не зникне, то ми залишили у квартирі багато коштовного кришталю і величезну кількість

 

Скан листа з Трансністрії до Буковини, доставленого доктором Альбертом Тверсом

ІІ.

речей. Будь ласка, попроси його ще раз, щоб він добре пильнував за речами, щоб нам нічого не бракувало. У дворі будинку залишилося 6000 кг непиляного дерева, а в коморі – більш ніж клафтер пиляного дерева. Запитай, що сталося з деревом. Якщо ти думаєш, що питання про наше повернення – це питання декількох тижнів, і якщо він справді живе у нашій квартирі і слідкує за дровами (у чому я дуже сумніваюся, оскільки у нього була дуже елегантна квартира, і я зараз усвідомлюю, що його пропозиція переїхати у нашу квартиру була продуманою оманою), то я б сказав, що дрова продавати не треба, інакше прийдеться купувати. Я дозволяю Тобі прийняти згідно його відповідей та інформації рішення. У ящику для борошна, що стоїть на підлозі – сходи, ми залишили близько 150 кг пшеничної муки, зернистого борошна і т.ін., і т.ін., а також інший, дещо менший ящик, заповнений колоніальними товарами. Запитай його, що сталося з цим борошном та ящиком? За моїми планами, борошно не треба було продавати. Я думаю, ти знайдеш правильний тон у спілкуванні з ним. Щойно ми отримали посилку від Вас, у якій є пряники, сир, медикаменти, зубна щітка. Ти й уявити собі не зможеш, як сильно ми радіємо цій посилці. Звичайно, справа не у вартості цих речей, яку вираховує Тата і радує нас, а знак любові й піклування, як гарно запаковані речі. Згідно зі списком – посилка повна. Навіть не віриться, що Ти відіслав нам частину тих речей, про які ми хотіли просити Тебе, наприклад, аспірин, зубна щітка (у загубленому рюкзаку у нас було 9 зубних щіток), папір, конверти і т.ін. Ми щиро дякуємо Тобі й дякуємо мамі за вишукані пряники і за турботу, яку Ви затратили на них. Якщо наше повернення додому затримається, то, оскільки йдеться саме про посилки, я хочу скласти список із побажаннями на наступну посилку, а саме:
1. Перш за все підручники для 4 класу початкової школи для Гертукі. Якщо не всі книжки, то принаймні читанку, підручник з математики та письма. Мені серце болить дивитися, як дитина занепадає не тільки тілом і душею, але й розумом. Якщо книжки будуть тут, то я декілька годин на день буду нагрівати пічку так, щоб дитина могла писати, нехай тато бубнить про витрати, скільки хоче. Якщо Ви хочете доставити велику, велику радість дитині, то запакуйте декілька румунських книжок для дітей її віку. Читати книжки було її найбільшою радістю, а відтоді, як ми поїхали з дому, вона не прочитала й рядка.
2. Пляшечку чорнил для пір’їв.
3. Дві емалеві каструлі з кришками на 1 літр, молочницю на 1 літр та 4 горщики для кави з емалію або порцеляни 

 

будь ласка, повідом д-ру Максу Фройкелю вул. Когальнічену 12, що його племінниця Мелла перебуває тут. Велику частину твоїх витрат я забираю з адресатів, особливо у Морґенштерна|

Скан листа з Трансністрії до Буковини, доставленого доктором Альбертом Тверсом

(перше було б, я так думаю, краще). Ми не взяли ніякого посуду для приготування, і все наше багатство складається з одного горщика з неглазурованої сирої глини, який ми тут придбали. Інших речей тут не купити. Зрозуміло, що ці речі не мусять бути новими. Набір списаного кухонного посуду, придбаного у мами і сестер, дасть потрійну кількість посуду, якого ми тут так зовсім позбавлені. Будь ласка, пришліть нам чайник (десь на 1 літр) з емалію для того, щоб кип’ятити воду. 
4. Перукарську щітку для жінок і, якщо можна, щітку для волосся з дротів усе загубили під час переходу через Дністер, так що тепер наше багатство складається з маленького розламаного чоловічого гребінця, який ми випадково знайшли в сумці
5. Декілька пачок шпильок.
6. Пляшечку Бріліантіну або іншого масла для волосся (Тончія і Герта жирнять собі волосся керосином, і тільки тоді, коли цей керосин можна знайти).
7. 2 пачки коричневого крему для взуття і щітку для взуття для глянцу, а також щітку для очищення від грубого бруду (загубили все разом з рюкзаками).
8. Щітку для нігтів для Тончії.
9. Дві чи три пари теплих штанів для Тончії, отже, жіночих штанів.
10. Коричневу та сіру шерсть для штопання.
11. 3 запасні резинки для підтяжок, якщо можна, шкіряних, якщо не буде, то гумові.
12. 15-20 пачок цигарок «Nationale» по 15 лей за пачку, які татові потрібні для себе та для власника будинку.
13. Малесеньку пляшечку чорнила для письма і декілька пір’їв для письма, щоб Герта могла навчитися каліграфії.
14. Деякі медикаменти, а саме: а) пляшечку більшенку з краплями валер’янки, яку мені терміново потрібно для Тончії, б) порцію, більшу, поташу, в) пляшечку «Laktobyl» для Тончії, д) добре снодійне.
15. Резиновий термометр (грілку) для Тончиних та Гертових ніг, що стали як лід.
16. Жовті та чорні шнурки для взуття.

Скан листа з Трансністрії до Буковини, доставленого доктором Альбертом Тверсом

 

17. 2 упаковки туалетного паперу (не смійтеся і не думайте, що ми несором’язливі – відтоді, як ми залишили батьківщину, у нас не було газет, а оскільки ми ще призвичаїлися до звичок місцевих, то це питання життя). Тончія віддала супутникові Кармі Твій шкіряний ранець, у який вона поклала 12 пар нових шовкових панчіх, сукні, нові калоші і т.ін., і т.ін. Він пообіцяв передати твій ранець уже на тому ж тижні Кармі, поки я чув від неї тільки, що вона нічогісінько не отримала. Будь ласка, довідайся, що сталося з ранцем. Я прошу тебе передати прикріплені листи за адресами. Лист Морґенштерну має величезну наповненість, тому я беру половину всіх витрат з цих людей. Будь ласка, напиши д-ру Кінелю, Сучава, що його родичі досі не отримали жодних новин; напевно, він відправляє свою пошту через Чернівці або Бухарест. Я хотів ще так багато, багато Вам написати, але йде пані Наґлер і наполягає, щоб я завершив листа, тому що її швагро якраз їде у Мог., і я не можу втрачати такої нагоди. Я затримуюся, Тончія наполягає, і я здаюся. Отже, закінчую. Я дуже прошу Тебе взяти для мене у Йозефа маленький пакет з медикаментами, які тут вельми потрібні. Я міг би заробити в сонінах принаймні половину того, що він витратив на мене в леях, і, таким чином, не жив би тільки на кошти родини моєї дружини. Соніни гримлять тут сильно. Вони вже сьогодні були по 6. Цілую тебе, любу маму та всіх інших родичів [підпис]

 

Мій любий брате!
У мене одне – єдине попереднє бажання: живою чи мертвою я хочу звідси вибратися. При цьому наголошую на тому, що тут є люди, яким живеться набагато гірше і що ми належимо до тих, кому заздрять. Я помираю духовно та розумово, оточення противиться культурі; я знаю, що ми всі тут у наших найскромніших бажаннях відкинуті на 2000 років назад. Я стверджую ще раз, що гуцульські хатки та їх оздоблення ззовні та зсередини біля Зелетину – палаци, у порівнянні із тутешніми. Мені не дуже, швидше дуже мало щастило в житті (принаймні я здебільшого так відчувала, я не хочу сьогодні перебільшувати й казати, що жодна з моїх дівочих мрій не збулася). Але те, що я потраплю у такі жахливі умови, я й уявити собі не могла. Можливо, ти справедливо скажеш, що я тут не єдина і не найкраща; але це життя для мене не має цінності, і я б із задоволенням викинула його, якби бідні діти не були у грі. Саме тому не хвилюйся, бо саме через них мені потрібно триматися. Господарство з татом – теж не недільне задоволення; іноді в тиші я уже просила у мами прощення, хоча, обміркувавши, думаю (можливо, я й не права), що ми маємо їй подякувати за те, що нас роз’єднали і що ми тут. Твій план мене б захопив, якби зі мною не було дитини. Однак я усе ж хочу його втілити, якщо інакше не вийде; зрештою, можна втратити лише життя, а оскільки, так я думаю, нам доведеться зайти так далеко (інші про це вже попіклуються), то наважитись на стрибок доведеться так чи так – ризик не такий уже й великий! Я взагалі не хочу, щоб ти щось сюди надсилав, просто допоможи мені звідси вибратись. Це правда, що біля і в Кодієчере рідному місті погіршилися відносини? Незважаючи на справи, спробуй, щоб хоча б Ви всі відвідали Вашого Аврама-Давида. Я підтверджую, що наша народна хвороба може тривати ще принаймні два роки. Ми хочемо й можемо це витримати і стерпіти. Молодша сестра нехай навчиться на моїй хворобі, нехай вчасно покличе лікарів, все треба перетворити на медикаменти і лікувати рак на початковій стадії. Свою схильність до барахла і до горщика для заготовки консервації я оплатила більшою частиною моїх сил, життєрадісністю та останніми залишками моїх нервів. Врятуй і Кармі – перш ніж буде пізно. Напиши мені чітко, що отримала Кармі від її прихильника. Я хочу продати подарунки від тебе розумно, хочу, щоб твоя найстарша племінниця потрапила доглянутою та добре забезпеченою в Ерец. У Таути я маю крім 250000 мільйонів ще 65 у різних дрібних речах. Я залишила тоді йому у квартирі велику частину речей, які я казково могла б розмістити і які він напевно вже розгубив та розтратив. Будь ласка, нагадай йому, що він дав своє чесне слово піклуватися про Кармі як батько і допомагати мені, а тепер він хоче розтратити й те, що йому довірили. Звідси я не можу Тобі порадити, яким тоном Тобі варто з ним говорити – згадай і натисни на нього іменами впливових знайомих, яких він боїться – налякай його, можливо, – зрештою, Ти там найкраще зорієнтуєшся сама; але не даруй йому ані бані, навіть якщо в нього блискавка вдарить!!! Запитай його, що сталося з квартирою та речами, які залишились у ній, і т.ін., і т.ін. Тримай мене в курсі справ, якщо мені, Боже борони, не вдасться Тебе незабаром побачити, то нехай він обов’язково [віддасть] ранець на блискавці, той, що Ти подарував Кармі з речами (про які їй уже сповістив Давид), це, між іншим, шовкові панчохи, які сьогодні точно коштуватимуть 1000 лей за пару. Цю дюжину панчіх я припасла собі для Кармі і навіть не дозволила собі жодної пари надіти, щоб у дитини вони були після війни, якщо їх буде не дістати, а вона вже виросте. Як Ти бачиш, Твоя сестра не просто дурна в усьому, а багаторазово дурна, а розумна Ельза, напевно, й не зведена сестра! Коротше: оплатила, не знаючи ціни! У П. весь мій літній гардероб, декілька костюмів, декілька пальт, дуже багато білизни, чистої та непраної, повний ранець предметів косметики (не менш ніж на 15000 лей), газова плита, великий персидський килим, безліч взуття, 4 чи 5 пар ковзанів, шкіряні сумки, частина кришталю – там було й все срібло, тепер я й не знаю, що з цього всього отримала К.? У шафі для білизни я залишила безліч речей.

Скан листа з Трансністрії до Буковини, доставленого доктором Альбертом Тверсом

Т. стверджує, що нічого не пропаде. Між іншим, в останню мить я поклала в шафу нове осіннє пальто Герти світло-сірого кольору і чудову рожеву сукенку. Вона часто плаче за всіма своїми речами – її найкращі хтось вкрав у Могилеві, – попроси його зробити радість дитині, щоб Ти взяв з собою її речі, вони ж йому не потрібні. Оскільки у нас вкрали наші плетені кофти, вимагай від батюшки П. резервну шерсть і всю шерсть для штопання, і шовк, і збережи це до того часу, поки ми не повернемось, інакше Тобі доведеться слати це сюди, щоб ми змогли щось сплести на холод. У Василія – Кармунце знає цю родину – у мене є 11 килимів + посуд для Великодня + інший посуд, вага, кухонний годинник, тверда каструля для консервації і т.ін., і т.ін. Якщо дитині потрібні гроші на поїздку, то наголоси й на цьому, мені речі не байдужі тому, що вони могли б послугувати й Вам на невеликі потреби. У Дорофтайзів є багато речей, Кармі ще у липні все туди віднесла, досить велика частина перенесена туди до від’їзду. Якщо Вам потрібні ці речі, то забирайте їх також на відповідні потреби. Любий тато залишив у Ст. Ферара з Д. [???] із ланцюжком; забери й це, якщо зможеш. Тобі також треба надавити на шофера, у нього немає часу віддати речі Мессеру; вони, безсумнівно, у нього. Коробку від Твого чоловіка ми ще не отримали. Мені здається, йому шкода видати її на руки. Мушу вже закінчувати, хоча спілкування з Тобою для мене втіха. У нашій – скажімо – кімнаті дуже холодно й незатишно. Безліч поцілунків усім, цілуємо ручки любої мами
Тончія

Скан листа з Трансністрії до Буковини, доставленого доктором Альбертом Тверсом

Пан Б Ландвер
Чернауц
вул 10 Маи 10