Моґілау, 14 грудня 1941
Вельмишановна пані Капітан Альпетрі!
Ви, напевно, здивуєтеся, що я звертаюся до Вас із проханням. Але я напевно знаю, що Ви виконаєте його, тому що Ви – наймиліша людина. Я вже декілька разів писала своєму кузену і його дружині (Рудольф Ліворнік та Генрієтта), але не отримала відповіді. Наскільки великим є моє горе, Ви можете собі уявити, якщо я мушу обтяжувати Вас, щоб Ви були такі ласкаві й знайшли мого кузена в моєму будинку, якщо він ще там, Штефан чел гаре 34, й передали йому, що в будь-якому випадку з’явиться можливість, як та, якою скористалися Ви, щоб передати пані любі вітання, щоб він допоміг мені. Інакше я разом зі своєю старою кузиною помру тут з голоду. Тут не дістати майже ніяких продуктів за гроші, я вже мовчу про те, що якщо не пощастить, то тут можуть й обікрасти, усі пальта, катум, сукні, постільну білизну, також і гроші. Неможливо дістати навіть картоплі або кукурудзяного борошна. Якщо так далі буде тривати, то я, на жаль, я не зробила цього вдома, муситиму отруїтися.
Сирокопчене м’ясо, жир, масло, ковбасу і консерви, тобто продукти, які можна довго зберігати, він міг би вислати мені, тому що всього цього я не бачила з тих пір, як поїхала з дому. Я б не звернулася до мого кузена, якби не залишила йому вдома всі запаси, такі як борошно, овочі і т.ін.; якби я мала це все тут, я була б щасливою, мені не потрібно б тоді було голодувати. Хліб коштує тут 3-400 лей. Звідки мені їх взяти?
Як справи у Вас? Де ваш чоловік? Син у Бухаресті? Шкода, що я не можу бути там, щоб зробити Вам крем, можливо, мені ще пощастить і я живою приїду додому і зможу віддячити. Може, у Вас буде можливість передати моїй сестрі Кака Шаффер, Чернівці, вул. Мутерканул 4, що я тут.
Щирі вітання й тисяча подяк за Ваше добро!
Фанні Ліворнік
Моґілау
Фабріка де арматутра – внутрішня кімната 1
Фабріка де арматутра
внутрішня кімната 1
пані
Капітан
Альпетрі
Фанні Ліворнік
Моґілау