Булига Євген
Шановний Пан Булига!
Ледве тепер маю можливість надіслати вам кілька рядків від мене. Радий, що ви сидите в моєму будинку і взяв його з усіма багатствами, якого я передав тобі, усвідомлюючи, що я залишив його порядній людині. Про нас можемо повідомити, що ми загублені люди і живемо в невимовних злиднях. Життя тут є дуже дорогим, одна буханка хліба коштує 700 леїв, 1 літр нафти – 200, 1кг цукру 500-700 і це неможливо дістати, з великими труднощами отримуєш буханку черствого хліба, яку Ви не зможете їсти, такий він гіркий, тому я тебе благаю, пане Булиго, мені допомогти, посилаючи мені необхідну їжу, тощо. Хоч би не менш 10000 леїв, за яких, якщо Бог допоможе нам повертатися додому,
ми розрахуємося. Гроші передай пану адвокату Тверсу, який надішле їх мені з будь-яким випадком. Також я хотів би просити Вас надіслати мені пару старих темних штанів у смужку, що я залишив у шафі, в спальні або на горищі. Податки за будівлю ви не повинні нічого платити, тому що у мене є понад 5600[леїв] комерційних податків, решта, після того як все сплатите, позичите, знімете її та тримайте в моєму розпорядженні. На горищі маю скриню з посудом, який я просив би вас не використовувати, а скриню залишити закритою, оскільки належить моєї дочці.
Сердечно дякую Вам за допомогу нещасній людині і щирі вітання твоїй дружині і дитині. Вітаю Вас.
Розенталь