Вельмишановному пану старшому викладачеві Поссер, Радауци
№ 1, Моґілау 14 / ХІІ 41
Вельмишановний пане Старший викладачу!
Я вже писав Вам декілька днів тому через пана Л., але оскільки пан Тв. тим часом приїхав сюди, а завтра їде додому, то я пишу, щоб бути впевненим, ще раз. Я прошу Вас, ще раз вельмишановний пане Старший викладачу, порозумітися з пані Біндевальд, щоб вона тут же поїхала в Чернівці або в Ясси і звернулася до пана К. стосовно нашої справи особисто. Документи [у] пані Біндевальд. Я прошу покрити всі витрати. Прошу особисто обговорити все з пані Біндеваль. Ми особливо віддячимо за її старання. Наше життя стає гіршим день від дня, і ми обов’язково загинемо, якщо Ви не врятуєте нас в останню мить. Ми так змінилися, що Ви, пане Старший викладачу, нас більше не впізнаєте. Ми дуже просимо Вас вислати нам два свідоцтва, а саме, одне румунською, а інше німецькою мовами, про те, що ми німці за походженням, німецьких поглядів і т. ін., і що Ви як німецький
№ 2
вчений просите служби у будь-якому випадку посприяти нам. Ці два свідоцтва були б для нас у випадку необхідності корисними як у німецьких, так і в румунських службах. Тільки ці свідоцтва повинні мати надрукований надпис, а саме, deutsche Gauleitung Radauti, і хоча б одне повинно бути скріпленим службовою печаткою. Якщо Ви, вельмишановний пане Старший викладачу, не матимете ані того, ані іншого, то ми просимо Вас за наші кошти виготовити їх. Можливо було б непогано завірити обидва свідоцтва у церковній службі. Прошу надіслати нам обидва свідоцтва наступним можливим посильним, або через пана Тв., або через іншу надійну особу. Вибачте нам зухвалість, але нашу біду навіть не описати, і ми звертаємося до Вас, вельмишановний пане Старший викладачу, як до доброго батька. Любий Боже нагородить Вас і пані Біндевальд за те, що Ви допомагаєте порядним, нещасним людям у великій скруті. Йдеться про голий порятунок життя. Ми буквально голодуємо, оскільки взагалі не маємо грошей і не можемо отримати продуктів. Ми були б щасливі мати сухий хліб та картоплю, але навіть цього ми не можемо отримати за гроші. Будь ласка, однак, не говоріть про це нікому, крім пані Біндевальд.
№ 3
Наскільки ми чули, дозвіл повинен йти до гувернера в Бухарест в Consiliul de ministri. Сподіваємося, що цей шлях не буде тривати довго, і, що ми тут в цей час не загинемо. Я прошу Вас також, вельмишановний пане Старший викладачу, вислати нам 50.000 лей, але купюри з Таранкуту, оскільки інші купюри тут не приймають, тільки ті, що з селянкою. Ми обидва офіцери запасу, мій брат був legionar volunter у 1918 р., востаннє Locotinent у майора. Я сам був 2 роки лейтенантом під час війни, але на російському фронті в загальновійськовій частині піхотного полку німецької імперії і маю разом із австрійськими відзнаками два німецькі ордени. Потім я у теперішній війні був у червні-липні 1941 р. medic sufocat sef однієї з груп Braucadieri (санітарний полк) на бессарабському фронті. Прошу особливо наголосити на тому, що ми
№ 4
з південної Буковини, але з тієї частини, яка не була окупована р. Отже, ще раз, шановний пане Старший викладачу, допоможіть нам швидше, не лякайтеся затрат і турбот. Ви, певно, діятимете заради пам’яті Вашого загиблого сина, якого я так високо цінував і поважав, і який зробив би для мене все, якби він ще був живим. Я сподіваюся, що у нас буде можливість віддячити та відплатити Вам за все особисто. Я і моя родина щиро вітаємо Вас.
Ваш вдячний д-р Оскар Швінд
Цілую ручки Вашої милостивої дружини.
Додається лист для пані Біндевальд від мого брата.
Моя теперішня адреса: Моґілау, віл. Адольфа Гітлера 19
Прошу за необхідності поїхати й до Бухаресту, щоб прискорити наші дозволи
Щирі вітання Ваш вдячний Фебус Швінд