Люба Мамо!
Як ти бачиш, д-р Вейснер написав за мене, тому що я не в змозі описати нашу долю. Ми живемо на 8 картоплинах у день, які я варю з великими труднощами, ми не маємо більше сил, жирів та інших поживних речовин ми не їмо, навіть не п’ємо чаю. Будь ласка, якщо ви швидко не зможете надіслати нам грошей, то ми помремо від голоду. Люди з Сучави та Ґурогумори отримують гроші та продукти, тільки ми не маємо навіть звістки від вас. Ми й тут залишитись не можемо, нас женуть у село, і хто знає, чи не пограбують нас селяни, те, що нас занесе снігом, і так зрозуміло. Тут уже повним ходом йде зима! Ландвер, Меранґассе 10, часто шле сюди гроші й посилки. Одяг ми не знімали з тих пір, як пішли з дому. Те, що ми маємо на тілі, тим і володіємо, молю Вас ще раз терміново, не від чого не відмовлятись, і знайти шляхи та засоби, аби надіслати нам гроші. Йорґ та Ільзе вже взагалі не мають сил, весь день лежать на підлозі, голодують та мерзнуть, у це дійсно неможливо повірити, що ми мусимо робити з тих пір як пішли з дому, милися не більше 2 разів.
Я щиро вітаю вас всіх, і якщо ви хочете побачити нас хоч раз, одразу ж пришліть допомогу.
Мела